Як визначити і що робити з «токсичними» посиланнями
Що таке токсичне посилання?
Токсичні посилання — це вхідні URL-адреси з низькоякісних ресурсів що мають ознаки маніпулювання пошуковою видачею. Вони сильно шкодять репутації сайту, оскільки їхня поява часто спричиняє накладання автоматичних фільтрів та ручних санкцій, що призводить до втрати позицій у SERP.
Критерії токсичних посилань
У сфері SEO-просування немає єдиної думки у тому, що прийнято вважати «токсичними посиланнями». Є лише встановлені критерії, якими визначається шкідливість того чи іншого лінка. Найчастіше тригерами стають комерційні анкори, коли використовується не бренд чи назва компанії, а певна фраза (ключ), за якою власник ресурсу хоче потрапити до ТОПу. Токсичність зростає за умови, що слово використовується багато разів.
Другий важливий параметр, за яким можна визначити токсичність URL, коли на ресурс посилаються сайти з відсутнім трафіком, що мають нульовий траст. Найчастіше останні – це сайти, що з’явилися в результаті генерації або парсингу контенту, або майданчики однієї підмережі. Такі ресурси не мають видимості за ключовими запитами, а визначити їх з використанням спеціальних інструментів, як правило, не важко.
Додаткові критерії токсичності посилань:
- URL з нерелевантних ресурсів: не дуже вдалим буде посилання на автомобільний салон у статті про тварин;
- приховані посилання, які можуть з’являтися у безкоштовних плагінах;
- посилальна маса, яка потрапляє з коментарів із прихованим анкором;
- анкори, які були створені з віртуальних майданчиків для заробітку, виходять із мереж низької якості;
- посилання з донорів, виключених із індексації пошукових систем;
- якщо анкор є «порожнім» — це також ознака токсичності, наприклад, коли посилання прив’язане не до тематичного слова, а до якогось символу.
Причини появи токсичних посилань
Нерідко токсичні посилання з’являються цілком природним шляхом, коли власник сайту шкодить сам собі. Додатково їх виникненню сприяють підступи конкурентів. Тільки всебічний контроль за станом сайту, включаючи масу посилань, гарантує його успішну оптимізацію.
Причини, з яких з’являються шкідливі URL:
- Посилання, що застаріли. Цілком можливо, вони були актуальними на момент розміщення, але стали поганими через кілька років. Або вони були неправильно оцінені при оптимізації сайту, в результаті власник ресурсу через нестачу знань нашкодив собі «у минулому».
- Помилки, допущені SEO-фахівцем під час розміщення посилань.
- Присутність так званих дорвеїв, коли токсична посилальна маса утворюється внаслідок дій конкурентів.
- Особливості структури CMS. Поширений випадок — нескінченне розмноження посилань з одним і тим самим комерційним анкором, коли превью статті потрапляє у всі можливі блоки.
- Неправильне використання партнерської програми. Наприклад, коли відбувається розміщення посилань із некоректними анкорами. Тут єдиним виходом із стану буде жорсткість правил партнерки.
Ще варіанти появи подібних посилань — блоки наскрізного типу та випадкові лінки, що не мають вагомої інформації та користі.
Навіщо слідкувати за токсичними посиланнями?
Це дозволяє вирішити низку наступних завдань:
- Профілактика репутації сайту. Якщо SEO-фахівець не контролює наявність токсичних посилань або не помічає їх, це зовсім не означає, що їх немає.
- Зниження ризиків. Якщо вдається швидко визначити велике скупчення токсичних посилань, це дозволяє вчасно вжити заходів щодо позбавлення від них.
Важливо звертати увагу на всі URL, які є в проекті, на предмет їх якості та існування.
Видаляючи токсичні лінки з профілю свого сайту, його власник проводить своєрідну профілактику та стежить за загальним здоров’ям свого ресурсу, не даючи постраждати репутації.
Як знайти токсичні посилання: інструментарій
Визначити токсичні посилання самостійно вдається не завжди. А бездіяльність може призвести до несприятливих наслідків для ресурсу. Наприклад, він втратить відразу кілька позицій у ТОПі або взагалі отримає фільтр у пошуковій системі за спам.
Відстежити шкідливі URL можна за допомогою сервісів, які дозволяють знаходити та групувати небезпечну масу посилань. Однак важливо розуміти, що інструменти не завжди точно визначають токсичність, але дають підстави для проведення самостійного аналізу.
Ahrefs
Ahrefs пропонує три варіанти дій для пошуку токсичних посилань:
- Дослідження зворотніх посилань (беклінків).
- Аналіз анкор-листу.
- Вивчення підмереж.
Щоб відстежити стан зворотніх посилань, достатньо зайти у звіт і згрупувати результати за схожими. Це дозволить відсіяти ідентичні беклінки. Далі вибрати URL за типом dofollow і провести угруповання від меншого до більшого за DR.
Така класифікація дозволяє одразу побачити головних претендентів на токсичність, навіть у великому списку результатів бажано звертати увагу на перші позиції, оскільки вони приносять максимум шкоди.
Додатково таке ранжирування дозволяє побачити сайти-донори, які слід відсортувати за трафіком для зручності. Ті з них, що відрізняються високою відвідуваністю, можна не видаляти за умови детального вивчення походження. Тут важливо враховувати те, наскільки присутність вищезгаданих патернів приносить користь для бренду.
Оскільки анкор з елементами комерції часто є основним тригером токсичності, нерідко їх величезна кількість викликана особливостями CMS. Тому рекомендуємо звертати увагу на походження, а також на відсоткове співвідношення комерційних анкорів до інших типів анкрів.
На скріншоті видно підозріло велику кількість однакових анкорів «сайт МАВР» по відношенню до інших анкорів.
Корисною опцією Ahrefs є дослідження підмереж шляхом угруповання доменів по IP. Вона дозволяє виявити будь-які аномалії та низькоякісні сайти.
Serpstat
Serpstat — багатофункціональна платформа для сеошників, що дозволяє провести якісний аудит ресурсу, що просувається. У тому числі включає модуль для вивчення існуючих зворотних посилань.
Саме тут Ви зможете знайти звіт по «шкідливим сайтам», при спробі перейти на них, Google Chrome блокує перехід. Звіт подано у вигляді таблиці із зазначенням шкідливих донорів.
Також є і функціонал з аналізу анкор-листу та авторитетності донорів як і в Ahrefs. Єдине, база даних тут, звичайно, менша.
MOZ Explorer
Головною перевагою MOZ Explorer є наявність Spam Score, що визначає кількість поганих та хороших для репутації сайту беклінків. Незручністю є убога система фільтрації, всі дані представлені у звичайній таблиці.
Методи лінкбілдингу, що ведуть до токсичності
Практично всі існуючі методи лінкбілдингу при неправильному використанні призводять до токсичності. Все залежить від того, як саме їх застосують для розкрутки сайту. Для того, щоб посилання вийшли максимально природними, важливо, щоб лінки були корисними, щоб джерело отримало максимально вигідний для себе контент, а первинний ресурс — якісну масу. Такий об’єм посилань не викличе підозр у пошукових систем і не призведе до накладання фільтрів.
Такий популярний метод лінкбілдингу, як реєстрація в довідниках, агрегаторах, каталогах, майданчиках з оголошеннями при необережному поводженні може призвести до появи токсичних посилань. Потрапити на такі платформи досить просто: частіше потрібно лише зареєструватися або подати заявку адміністратору.
Приклади токсичних посилань
Незважаючи на те, що практично будь-яке посилання може стати токсичним, досвідчений SEOшник завжди зможе відрізнити шкідливу масу URL від корисної. Типові приклади небезпечних лінків, які краще уникати при розкручуванні ресурсу:
- Посилання, що вставлені на підписах у профілі, задіяному на форумі. Це абсолютно безпечний варіант, якщо йде проста реклама бренду. Що ж до комерційних анкорів, їх дублювання під безліччю постів завдає шкоди іміджу ресурсу.
- Якщо комерційний анкор є у заголовку коментаря, то така розкрутка також істотно шкодить сайту. Це говорить про те, що пост не проходить модерацію, відповідно, ресурс-донор є звичайною пустушкою.
- Наявність Pingback у WordPress, що говорить про можливість будь-якого способу лінкбілдингу. Це завжди призводить до утворення токсичних посилань.
- Якщо комерційний анкор є у наскрізному рекламному блоці, розміщеному в контентному тексті, це створює загрозу створення токсичних посилань. Хорошим інструментом такий метод стає лише за умови брендового анкору чи заклику до дії.
- Реферальна програма, якщо вона зроблена маркетологом без знань SEO-оптимізації, збільшує ризик появи токсичних посилань. Вони утворюються в результаті вставок з комерційним анкором, наприклад, як наскрізного рекламного блоку в тексті.
Іноді новачкові важко визначити, наскільки токсичним буде той чи інший метод розкручування. Близько 90% способів SEO можуть виявитися шкідливими, головне правильно лавірувати, створюючи баланс.
Як Google знаходить та реагує на спамні посилання?
Головна небезпека у появі токсичних посилань полягає у реакції на них пошукових систем, зокрема це стосується Google.
Алгоритм роботи пошукача з будь-яким спамом (це стосується не тільки тексту, а й посилань) складається з трьох варіантів дій:
- ігнорування;
- песимізація у вигляді алгоритму;
- накладення ручних санкцій.
Найчастіше у Гуглі спостерігається ігнорування токсичних посилань, що дозволяє власникам ресурсів не відчувати різкої втрати трафіку. Однак така поведінка не завжди корисна, адже пошукова система не скаже точно, який саме лінк поганий, а який хороший, що веде до зайвих бюджетних витрат. Песимізація часто відбувається після апдейтів, що змушує власників ресурсу регулярно спостерігати за своїм майданчиком за допомогою будь-якого доступного інструментарію.
Що робити з токсичними посиланнями
Для боротьби з токсичними лінками існує низка стратегій. Вибирати можна максимально зручну:
- Видаляти лінки фізично. Актуальним є такий метод тільки в тому випадку, якщо були отримані ручні санкції від пошукової системи. Дана робота є досить монотонною та кропіткою.
- Використовувати інструментарій від Google – Disavow Links Tool. Навіть сам Google рекомендує використовувати його лише після того, як Ви спробували вручну прибрати низькоякісні посилання. Для цього необхідно підготувати документ txt зі списком URL. Це може бути як конкретні сторінки сайту, так і домен.
- Проводити корекцію комерційних анкорів, якщо є переспам в анкор-листі. Ідеально, якщо є можливості впливати на мережу PBN.
- Закриття виявлених чи сумнівних посилань атрибутами. Найчастіше для цього використовується nofollow. Найкраще такий метод працює за наявності власної мережі PBN або коли поява посилань пов’язана з реферальною програмою.
- Найдоступніший спосіб — просто ігнорувати токсичні посилання, якщо їхня кількість не перевищує глобально 5% від загальної маси. Не існує сайту з ідеальною масою лінків, тому невеликий обсяг шкідливих URL цілком допустимий.
Рекомендації щодо профілактики появи токсичних посилань
Основна рекомендація щодо профілактики, що рятує від виникнення токсичних посилань сайту, — регулярне відстеження їхньої появи. Щоб завжди бути в курсі, достатньо проводити їх моніторинг раз на тиждень/місяць, залежно від обраної ніші.
Додаткові рекомендації щодо профілактики:
- Провести аудит ресурсу, щоб отримати загальну картину корисності існуючої посилальної маси.
- Якщо аудит виявив наявність токсичних посилань, необхідно їх видалити. Це досить монотонна робота, яку можна вважати базовою. Але за допомогою неї вдасться легко вивести масу сайту на нормальний рівень.
- Токсичні посилання мають властивість з’являтися регулярно, тому бажано доручити SEOшнику постійно відстежувати їхній стан. За умови контролю з обраною періодичністю процес усунення шкідливих лінків займатиме не більше 15 хвилин.
Невеликий обсяг токсичних посилань (не більше 5% від загальної маси) не потребує жодних дій, головне завдання в даному випадку – нарощувати корисні лінки.